КЕРІВНИЦТВО ПО БОРОТЬБІ З ВІДМИВАННЯМ ГРОШЕЙ І ФІНАНСУВАННЯМ ТЕРОРИЗМУ

 

1.ВСТУП

Метою цього Керівництва по боротьбі з відмиванням грошей (AML), фінансуванням тероризму (CFT) і Санкційних заходів є забезпечення того, щоб ТОВ Trustee Global (Компанія) мала внутрішні інструкції щодо запобігання використанню свого бізнесу для відмивання грошей і фінансування тероризму та внутрішні настанови щодо виконання міжнародних санкцій. Це Керівництво було прийнято, щоб забезпечити дотримання Компанією правил і норм, викладених у Законі Литовської Республіки “Про запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму” (Закон) та інших чинних законодавчих актах.

Це Керівництво підлягає перегляду Правлінням принаймні раз на рік. Пропозиції щодо перегляду цього Керівництва можуть плануватися частіше за рішенням Спеціаліста Компанії, який звітує про відмивання грошей (MLRO) або Офіцера по внутрішньому контролю.

Усі визначення в цьому Керівництві використовуються в значенні Закону Литовської Республіки “Про запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму” та іншого чинного законодавства.

 

2.КОНТАКТИ

 

• Назва компанії: UAB Trustee Global.
• Країна реєстрації: Литва.
• Реєстраційний номер: 306099031.
• Адреса: Вільнюс, Eišiškių Sodų 18-oji g. 11.
• Електронна пошта: [email protected] 

 

ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ НАЛЕЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ КЛІЄНТА

Заходи щодо належної перевірки Клієнтів (НПК) необхідні для перевірки особи нового або існуючого Клієнта в рамках ризик-орієнтованого постійного моніторингу Ділових Відносин з Клієнтом. Заходи НПК складаються з трьох рівнів, включаючи спрощені та посилені заходи належної перевірки, як зазначено нижче.

 

3.1. Основні принципи

Заходи НПК вживаються та виконуються тією мірою, якою це необхідно з урахуванням профілю ризику Клієнта та інших обставин у таких випадках:

 

• при встановленні Ділових Відносин та під час поточного моніторингу Ділових Відносин;
• у разі здійснення або посередництва у вчиненні Разової угоди (угод; те саме, що транзакція) поза межами Ділових Відносин, якщо вартість угоди (угод) становить 700 євро або більше (або рівну суму в інших активах) протягом 24 годин;
• при перевірці інформації, зібраної в ході застосування заходів належної перевірки, або у разі сумнівів у достатності чи достовірності документів або даних, зібраних раніше, при оновленні відповідних даних;
• при підозрі у відмиванні грошей чи фінансуванні тероризму, незалежно від будь-яких відступів, виключень чи обмежень, передбачених цим Керівництвом та застосовним законодавством.

Компанія не встановлює та не підтримує Ділові Відносини та не здійснює угод, якщо:

 

• Компанія не в змозі виконати будь-які з необхідних заходів НПК;
• Компанія має підозри, що послуги Компанії або угода будуть використані для відмивання грошей або фінансування тероризму;
• Рівень ризику Клієнта або угоди не відповідає схильності Компанії до ризику.

У разі отримання інформації іноземними мовами в рамках впровадження НПК, Компанія може вимагати переклад документів на іншу мову, яку Компанія та її співробітники розуміють. Слід уникати використання перекладів у ситуаціях, коли оригінальні документи підготовлені мовою, яка зрозуміла для Компанії.

Реалізація НПК – це процес, який починається із впровадження заходів НПК. Після завершення цього процесу Клієнту призначається задокументований індивідуальний рівень ризику, який стане основою для подальших заходів, і який перевіряється та оновлюється, коли це необхідно.

Компанія застосовувала заходи належної перевірки належним чином, якщо Компанія має внутрішнє переконання, що зобов’язання щодо застосування заходів належної перевірки виконане. Компанія має дотримуватися принципу розумності при оцінці свого внутрішнього переконання щодо застосування заходів належної перевірки. 

Принцип розумності означає, що після застосування заходів НПК Компанія повинна отримати знання, розуміння та твердження, що вона зібрала достатньо інформації про Клієнта, діяльність Клієнта, мету Ділових Відносин та операції, здійснені в межах Ділових Відносин, походження коштів тощо, щоб розуміти Клієнта та (ділову) діяльність Клієнта, враховуючи таким чином рівень ризику Клієнта, ризик, пов’язаний з Діловими Відносинами, і характер таких відносин. Такий рівень твердження повинен уможливлювати ідентифікацію складних і незвичайних транзакцій (моделей транзакцій), які не мають розумної чи очевидної економічної чи законної мети або є нехарактерними для конкретних особливостей даного бізнесу.

 

3.2. Застосування спрощених заходів належної перевірки (рівень 1)

Спрощені заходи належної перевірки застосовуються у випадках, коли профіль ризику Клієнта вказує на низький рівень ризик ML/TF.

При застосуванні спрощених заходів належної перевірки Компанія повинна отримувати лише такі дані Клієнта, який є фізичною особою:

• ім’я (імена) та прізвище (прізвища);
• особистий номер; або

У випадку Клієнта, який є юридичною особою, такі дані:

• комерційна назва чи найменування;
• організаційно-правова форма;
• реєстраційний номер, якщо такий номер видавався;
• головний офіс (адреса) та адреса фактичного провадження діяльності;
• ім’я (імена), прізвище (прізвища) та особистий номер або дату народження представника Клієнта; і
• забезпечити здійснення першого платежу через рахунок у кредитній установі, якщо кредитна установа зареєстрована в ЄЕЗ або у третій країні, що висуває вимоги, еквівалентні тим, що встановлені у відповідному законі, та контролюється компетентними органами на предмет відповідності цим вимогам.

Спрощені заходи належної перевірки можуть проводитися лише в тому випадку, якщо постійний моніторинг Ділових Відносин Клієнта здійснюється відповідно до Керівництва та існує можливість виявлення підозрілих Грошових операцій та угод.

Спрощені заходи належної перевірки не повинні проводитися за обставин, коли повинні проводитися посилені заходи належної перевірки (як описано нижче).

Якщо в ході постійного моніторингу Ділових Відносин Клієнта встановлено, що ризик ML та/або TF не є низьким, Компанія повинна застосовувати заходи НПК відповідного рівня.

 

3.3. Застосування стандартних заходів належної перевірки (рівень 2)

Стандартні заходи належної перевірки застосовуються до всіх Клієнтів, щодо яких повинні застосовуватися заходи НПК відповідно до Керівництва. Повинні застосовуватися такі стандартні заходи належної перевірки:

• ідентифікація Клієнта та перевірка наданої інформації на підставі відомостей, отриманих із надійного та незалежного джерела;
• ідентифікація та перевірка представника Клієнта та його права на представництво;
• ідентифікація Бенефіціарного власника та, з метою перевірки його особи, вжиття заходів в обсязі, що дозволяє Компанії переконатися, що вона знає, хто є Бенефіціарним власником, та розуміє структуру власності та контролю Клієнта;
• розуміння Ділових Відносин, угоди чи операції та за необхідності, збір інформації з них;
• збирання інформації про те, чи є Клієнт Політично Значущою Особою (“ПЗО”), членом його сім’ї або особою, відомою як близьке оточення ПЗО;
• моніторинг Ділових Відносин.

Зазначені вище заходи НПК повинні бути застосовані до встановлення Ділових Відносин або здійснення транзакції.

 

3.4. Застосування посилених заходів належної перевірки (рівень 3)

На додаток до стандартних заходів належної перевірки Компанія застосовує посилені заходи належної перевірки з метою управління та зниження встановленого ризику відмивання грошей та фінансування тероризму у разі, якщо встановлено, що ризик вищий за звичайний.

Компанія завжди застосовує посилені заходи належної перевірки, коли:

• профіль ризику Клієнта вказує на високий рівень ризику ML/TF;
• після ідентифікації Клієнта або перевірки наданої інформації виникають сумніви щодо правдивості наданих даних, справжності документів або ідентифікації Бенефіціарного власника;
• якщо з Клієнтом, який є фінансовою установою третьої країни, встановлені транскордонні кореспондентські відносини;
• у разі вчинення правочину або ділових відносин із ПЗО, членом сім’ї ПЗО або особою, відомою як близький родич ПЗО;
• якщо угода або Ділові Відносини здійснюються з фізичними особами, які проживають, або юридичними особами, що зареєстровані в третіх країнах з високим рівнем ризику, визначених Європейською комісією;
• Клієнт є мешканцем такої країни або території, або його місце проживання або місцезнаходження, або місце знаходження постачальника платіжних послуг одержувача знаходиться в країні або території, яка, згідно з достовірними джерелами, такими як взаємні оцінки, звіти або опубліковані наступні звіти, не створила ефективні системи запобігання ML/TF, що відповідають рекомендаціям Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ).

Перед застосуванням посилених заходів належної перевірки Співробітник Компанії переконується, що Ділові Відносини або угода мають високий ризик. Насамперед, перед застосуванням посилених заходів належної перевірки Співробітник оцінює наявність описаних вище ознак та застосовує їх як незалежні підстави (тобто кожен із виявлених факторів дозволяє застосувати посилені заходи належної перевірки щодо Клієнта).

Співробітник зобов’язаний повідомити про застосовані посилені заходи належної перевірки протягом 2 робочих днів після початку застосування посилених заходів належної перевірки шляхом направлення відповідного повідомлення Спеціалісту, відповідальному за повідомлення про операції з відмивання грошей.

У разі застосування посилених заходів належної перевірки, Компанія проводить повторну оцінку профілю ризику Клієнта не пізніше ніж за шість місяців.

 

4.ЗАХОДИ НАЛЕЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ КЛІЄНТА

 

4.1. Ідентифікація Клієнта – фізичної особи

Компанія ідентифікує Клієнта, який є фізичною особою, та, у відповідних випадках, його представника та зберігає такі дані про Клієнта:

• ім’я (імена) та прізвище (прізвища);
• особистий номер;
• громадянство;
• фотографію;
• підпис.

В якості підстави для ідентифікації фізичної особи можуть використовуватися такі дійсні документи, що посвідчують особу та містять дані, зазначені вище:

• документ, що засвідчує особу громадянина Литовської Республіки;
• документ, що засвідчує особу громадянина іноземної держави;
• дозвіл на проживання в Литовській Республіці;
• посвідчення водія, видане в державі Європейської економічної зони відповідно до вимог, викладених у Додатку I до Директиви 2006/126/EC Європейського парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія (нового зразка).

Клієнт, який є фізичною особою, не може залучати представника під час Ділових відносин або Разової угоди з Компанією.

 

4.2. Ідентифікація Клієнта – юридичної особи

Компанія ідентифікує Клієнта, що є юридичною особою, та його представника та зберігає такі дані про Клієнта:

• комерційна назва чи найменування;
• організаційно-правова форма;
• реєстраційний номер, якщо такий номер було надано;
• ім’я (імена) та прізвище (прізвища), особистий номер (у разі іноземного громадянина – дата народження або за наявності, особистий номер або будь-яка інша унікальна послідовність символів, присвоєна цій особі, призначена для ідентифікації особи) та громадянство директора (директорів) або члена (членів) Правління або члена (членів) іншого еквівалентного органу, а також їх повноваження за поданням Клієнта;
• виписка про реєстрацію та дата її видачі;
• головний офіс (адреса) та адреса фактичного провадження діяльності.

Для ідентифікації Клієнта можуть бути використані такі документи, видані компетентним органом або установою не раніше ніж за шість місяців до їх використання:

• реєстраційна картка відповідного реєстру; або
• свідоцтво про реєстрацію у відповідному реєстрі; або
• документ, еквівалентний вищезгаданим документам або відповідним документам про створення Клієнта.

Компанія перевіряє правильність зазначених вище даних Клієнта, використовуючи для цього інформацію, отриману з надійного та незалежного джерела. Якщо Компанія має доступ до відповідного реєстру юридичних осіб, надання зазначених вище документів від Клієнта може не вимагатися.

Юридична особа та право представництва юридичної особи можуть бути перевірені на підставі зазначених вище документів, що були засвідчені нотаріально або офіційно, або на підставі іншої інформації, що виходить із надійного та незалежного джерела, включаючи засоби електронної ідентифікації та довірчі послуги для електронних угод, таким чином, використовуючи принаймні два різні джерела для перевірки даних у такому випадку.

 

4.3. Ідентифікація Бенефіціарного власника клієнта

Компанія повинна визначити Бенефіціарного власника Клієнта та вжити заходів щодо перевірки особи Бенефіціарного власника в тій мірі, яка дозволяє Компанії переконатися в тому, що вона знає, хто є Бенефіціарним власником. Компанія збирає такі дані про Бенефіціарного власника (власників) Клієнта:

• ім’я (імена) та прізвище (прізвища);
• особистий номер;
• громадянство.

Компанія має запитувати у Клієнта інформацію про Бенефіціарного власника Клієнта (наприклад, надаючи Клієнту можливість вказати свого Бенефіціарного власника під час збору даних про Клієнта).

Компанія не встановлює Ділові Відносини, якщо у Клієнта, який є фізичною особою, є Бенефіціарний власник, який не є тією самою особою, що й Клієнт.

Бенефіціарний власник юридичної особи визначається поетапно, причому Компанія переходить до наступного етапу тільки в тому випадку, якщо Бенефіціарний власник юридичної особи не може бути визначений під час попереднього етапу. Етапи виглядають наступним чином:

• визначення фізичної особи або осіб, які фактично в кінцевому підсумку контролюють юридичну особу, або здійснюють вплив, або контроль над ним будь-яким іншим способом, незалежно від розміру акцій, права голосу чи права власності, чи його прямого чи непрямого характеру, щодо Клієнта, який є юридичною особою або особою, яка бере участь у правочині;
• визначення фізичної особи або осіб, які володіють або контролюють юридичну особу через пряме чи опосередковане володіння акціями у Клієнта, який є юридичною особою, або в особи, яка бере участь у правочині. Тут також мають враховуватися сімейні та договірні зв’язки;
• визначення особи з вищого керівництва як Бенефіціарного власника, оскільки в результаті виконання попередніх двох етапів Компанія не змогла ідентифікувати Бенефіціарного власника.

Документи, що використовуються для ідентифікації юридичної особи, або інші подані документи не вказують безпосередньо, хто є Бенефіціарним власником юридичної особи, відповідні дані (у тому числі дані про приналежність до групи та структури власності та управління групи) реєструються на підставі заяви представника юридичної особи чи документа, написаного від руки представником юридичної особи.

 

4.4. Ідентифікація політично значущої особи

Компанія повинна вжити заходів для встановлення того, чи є Клієнт, Бенефіціарний власник Клієнта чи представник цього Клієнта особою, яка має відношення до ПЗО, члена його сім’ї або ділового партнера, чи став Клієнт такою особою.

Компанія має запросити у Клієнта інформацію, яка дозволяє встановити, чи є Клієнт ПЗО, членом його сім’ї або діловим партнером (наприклад, надаючи Клієнту можливість вказати відповідну інформацію при зборі даних про Клієнта).

Компанія перевіряє дані, отримані від Клієнта, шляхом наведення довідок у відповідних базах даних або перевірки даних на сайтах відповідних наглядових органів або установ країни, в якій Клієнт має місце проживання або місцезнаходження. ПЗО має бути додатково перевірена за допомогою міжнародної пошукової системи (наприклад, Google) та місцевої пошукової системи країни походження Клієнта, якщо така є, шляхом введення імені Клієнта латинською або за допомогою місцевого алфавіту із зазначенням дати народження Клієнта.

Компанія повинна виявляти ділових партнерів та членів сім’ї ПЗО лише в тому випадку, якщо їх зв’язок із ПЗО відомий громадськості або якщо у Компанії є підстави вважати, що такий зв’язок існує.

Якщо клієнт, який є ПЗО, більше не виконує покладені на нього важливі державні функції, Компанія повинна принаймні протягом 12 місяців враховувати ризики, що залишаються пов’язаними з Клієнтом, та застосовувати відповідні заходи, що базуються на чутливості до ризику, якщо є впевненість, що ризики, характерні для ПЗО, більше не існують.

 

4.5. Ідентифікація мети та характеру ділових відносин чи угоди

Компанія повинна розуміти мету та характер встановлення Ділових Відносин або вчинення операції. Компанія може запросити у Клієнта наступну інформацію для розуміння мети та характеру Ділових Відносин або операції щодо послуг, що надаються:

• користуватиметься Клієнт послугами Компанії для власних потреб чи представлятиме інтереси іншої особи;
• контактну інформацію;
• інформацію про юридичну адресу та фактичну адресу проживання Клієнта;
• передбачуваний обсяг операцій із Компанією за календарний рік;
• передбачуване джерело коштів, використаних у Ділових Відносинах чи операції;
• зв’язок Ділових Відносин чи операції із здійсненням Клієнтом економічної чи професійної діяльності, а також опис діяльності;
• інформацію про джерело коштів, пов’язаних з Діловими Відносинами або операцією, якщо сума операцій (зокрема очікувана сума) перевищує встановлений ліміт.
• Компанія застосовує додаткові заходи та збирає додаткову інформацію для визначення мети та характеру Ділових Відносин або Разової угоди у випадках, коли:
• існує ситуація, що відноситься до великих оборотів або є нестандартною; та/або
• ризик та/або профіль ризику, пов’язаний з Клієнтом та характером Ділових Відносин, дає підстави для здійснення додаткових дій, щоб належним чином контролювати Ділові Відносини надалі.

Якщо Клієнт є юридичною особою, на додаток до вищесказаного, Компанія повинна визначити сферу діяльності Клієнта, виходячи з якої Компанія повинна зрозуміти, з чим Клієнт має справу і має намір мати під час Ділових Відносин, і як це відповідає меті та характеру Ділових Відносин загалом, і чи є це розумним, зрозумілим та правдоподібним.

Сфера діяльності повинна відповідати профілю досвіду представника (або ключових осіб) Клієнта та/або Бенефіціарного власника. Таким чином, Компанія повинна визначити, звідки у представника та/або Бенефіціарного власника здібності, можливості, навички та знання (досвід загалом) для роботи в даній сфері діяльності, з даними обсягами бізнесу та діловими партнерами.

 

4.6. Моніторинг Ділових Відносин

Компанія здійснює моніторинг встановлених ділових відносин, у межах якого застосовуються такі заходи постійної належної перевірки:

• забезпечення регулярного оновлення документів, даних або інформації, зібраних у ході застосування заходів належної перевірки, а також у разі тригерних подій, тобто насамперед даних, що стосуються Клієнта, його представника (в т.ч. права представництва) та Бенефіціарного власника, а також мети та характеру Ділових Відносин;
• постійний моніторинг Ділових Відносин, який охоплює операції, що здійснюються в рамках Ділових Відносин, щоб переконатися, що операції відповідають знанням Компанії про Клієнта, його діяльності та профілю ризику;
• ідентифікація джерела та походження коштів, використаних в операції(ях).

Компанія повинна регулярно перевіряти та оновлювати документи, дані та інформацію, зібрані в ході здійснення заходів належної перевірки Клієнта, та оновлювати профіль ризику Клієнта. Регулярність перевірок та оновлення повинна бути заснована на профілі ризику Клієнта, та перевірки повинні проводитись як мінімум:

• один раз на півроку для Клієнта з високим профілем ризику;
• один раз на рік для Клієнта із середнім профілем ризику;
• один раз на два роки для Клієнта з низьким профілем ризику.

Зібрані документи, дані та інформація також повинні бути перевірені, якщо сталася подія, яка вказує на необхідність оновлення зібраних документів, даних та інформації.

Під час постійного моніторингу Ділових Відносин Компанія здійснює моніторинг угод, укладених у ході Ділових Відносин, таким чином, щоб вона могла визначити, чи відповідають угоди інформації, раніше встановленої про Клієнта (тобто, що Клієнт заявив при встановленні Ділових Відносин або тому, що стало відомо під час Ділових Відносин).

Компанія також здійснює моніторинг Ділових Відносин з метою встановлення діяльності Клієнта або фактів, що вказують на злочинну діяльність, відмивання грошей або фінансування тероризму, або зв’язок яких з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму є ймовірним, у тому числі складних, дорогих та нестандартних угод та схем угод, які не мають розумної чи очевидної економічної, чи законної мети, чи характерних особливостей даного бізнесу. Під час Ділових Відносин Компанія повинна постійно оцінювати зміни у діяльності Клієнта та визначати, чи можуть ці зміни підвищити рівень ризику, пов’язаного з Клієнтом та Діловими Відносинами, викликаючи необхідність застосування посилених заходів належної перевірки.

Під час постійного моніторингу ділових відносин Компанія вживає таких заходів:

• скринінг, тобто моніторинг транзакцій у режимі реального часу;
• моніторинг, тобто аналіз транзакцій надалі.

Мета скринінгу – ідентифікувати: 

• підозрілі та нестандартні операції та схеми операцій;
• угоди, що перевищують встановлені граничні значення;
• політично значущих осіб та обставини, що стосуються санкцій.

Перевірка транзакцій здійснюється автоматично і включає наступні заходи:

• встановлення порогових значень для угод Клієнта, залежно від профілю ризику Клієнта та передбачуваного обігу угод, заявленого Клієнтом;
• скоринг гаманців Віртуальної валюти, на які буде відправлено Віртуальну валюту відповідно до розпорядження Клієнта;
• скоринг гаманців Віртуальної валюти, з яких отримано Віртуальну валюту.

Якщо Клієнт дає доручення на операцію, що перевищує встановлений поріг, або на операцію з гаманцем віртуальної валюти з високим рівнем ризику (наприклад, гаманці, пов’язані з шахрайством, злочинністю тощо), операція повинна бути схвалена вручну Співробітником, який перед схваленням повинен оцінити необхідність застосування будь-яких додаткових заходів НПК (наприклад, застосування посилених заходів належної перевірки клієнта, запит джерела та походження коштів або запит додаткової інформації щодо операції).

При моніторингу операцій Співробітник повинен оцінити операцію з метою виявлення дій та операцій, які:

• відхиляються від того, на що є підстави розраховувати на підставі проведених заходів НПК, наданих послуг, інформації, наданої Клієнтом та інших обставин (наприклад, перевищення розрахункового обороту транзакцій, відправка Віртуальної валюти щоразу на новий гаманець Віртуальної валюти, обсяг транзакцій, що перевищує ліміт);
• без відхилення відповідно до попереднього пункту можуть бути визнані частиною відмивання грошей або фінансування тероризму;
• можуть вплинути на оцінку профілю ризику Клієнта.

У разі виявлення вищезазначеного факту, Співробітник зобов’язаний повідомити Спеціаліста, відповідального за повідомлення про операції з відмивання грошей та відкласти будь-яку операцію Клієнта до прийняття рішення Спеціаліста, відповідального за повідомлення про операції з відмивання грошей.

На додаток до вищезазначеного, Спеціаліст, відповідальний за повідомлення про операції з відмивання грошей, повинен регулярно (не рідше одного разу на тиждень) перевіряти операції Компанії, щоб переконатися, що:

• Співробітники Компанії належним чином виконували вищезазначені обов’язки;
• відсутні складні, дорогі та нестандартні угоди та схеми угод, які не мають розумної чи очевидної економічної чи законної мети, або не характерні для даної специфіки.

При необхідності Компанія ідентифікує джерело та походження коштів, використаних у транзакціях. Необхідність ідентифікації джерела та походження коштів залежить від попередньої діяльності Клієнта, а також від іншої відомої інформації. Таким чином, ідентифікація джерела та походження коштів, що використовуються у транзакції, здійснюється у таких випадках:

• транзакції перевищують ліміти, встановлені Компанією;
• транзакції не відповідають інформації, раніше відомої про Клієнта;
• Компанія хоче або повинна обґрунтовано вважати за необхідне оцінити, чи відповідають транзакції інформації, раніше відомої про Клієнта;
• Компанія підозрює, що транзакції вказують на злочинну діяльність, відмивання грошей або фінансування тероризму, або що зв’язок транзакцій з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму є можливим, у т.ч. складні, дорогі та нестандартні угоди та схеми угод, які не мають розумної чи очевидної економічної чи законної мети або нехарактерні для особливостей даного бізнесу.

 

5.ВІДМОВА ВІД УГОДИ АБО ДІЛОВИХ ВІДНОСИН І ЇХ ПРИПИНЕННЯ

Компанії забороняється встановлювати Ділові Відносини, а встановлені Ділові Відносини або угода повинні бути припинені (крім випадків, якщо це об’єктивно неможливо) у разі, якщо:

• Компанія підозрює відмивання грошей чи фінансування тероризму;
• Компанія не може застосувати заходи НПК, оскільки Клієнт не надає відповідних даних або відмовляється їх надати, або дані не дають підстав для впевненості в тому, що зібрані дані є достатніми;
• Клієнт, капітал якого складається з акцій на пред’явника чи інших цінних паперів на пред’явника, бажає встановити Ділові Відносини;
• Клієнт, що є фізичною особою, за якою стоїть інша особа, яка фактично отримує вигоду, хоче встановити Ділові Відносини (підозра, що використовується підставна особа);
• профіль ризику Клієнта став невідповідним схильності Компанії до ризику (тобто рівень профілю ризику Клієнта «заборонено»).

У разі припинення Ділових Відносин відповідно до цієї глави, Компанія повинна перевести активи Клієнта в розумні терміни, але переважно не пізніше 10 робочих днів після припинення та в цілому, на рахунок, відкритий у кредитній установі, зареєстрованій або місце діяльності якої перебуває в державі-учасниці Європейської економічної зони або в країні, де застосовуються вимоги, рівні вимогам, встановленим у відповідних директивах Європейського Парламенту та Ради. У виняткових випадках активи можуть бути переведені на рахунок, відмінний від рахунку Клієнта, або видані готівкою. Незалежно від одержувача коштів, мінімальна інформація, що вказується англійською мовою у платіжних реквізитах під час переказу активів Клієнта, полягає в тому, що переказ пов’язаний із позачерговим припиненням відносин із Клієнтом.

 

5.1. Неприйнятні клієнти

Нижче наведений список визначає тип клієнтів, які неприйнятні для встановлення Ділових відносин або здійснення Разових угод з Компанією:

• Клієнти, які не надають або відмовляються надати запитувані дані та інформацію для перевірки особистості без належного обґрунтування;
• Банки-оболонки;
• Клієнти з юрисдикцій, які заборонені внутрішньою політикою компанії або міжнародними санкціями;
• Клієнти, визначені як особи, на які поширюється дія Закону про міжнародні санкції;
• Клієнти, визначені як особи, які підпадають під санкції ООН; санкції ЄС; Санкції, які адмініструються Управлінням з виконання фінансових санкцій; Санкції, запроваджені Управлінням контролю за іноземними активами;
• Компанія, підозрювана у відмиванні грошей чи фінансуванні тероризму;
• будь-який інший тип клієнтів, який Компанія вважає ризикованим для свого бізнесу або підозрілим щодо відмивання грошей та фінансування тероризму.

Компанія не приймає в якості Клієнтів, осіб або уповноважених з таких країн: Афганістан, Барбадос, Білорусь, Буркіна-Фасо, Бірма (М’янма), Камбоджа, Кайманові острови, Крим (область України), Корейська Народно-Демократична Республіка, Куба, Донецьк (область України), Гаїті, Іран, Ямайка, Йорданія, Луганськ (область України), Малі, Марокко, Нікарагуа, Пакистан, Панама, Філіппіни, Китайська Народна Республіка, росія, Сенегал, Південний Судан, Сирія, Тринідад і Тобаго, Уганда, Вануату, Ємен, Зімбабве.

Особи або організації з юрисдикцій, де потрібна конкретна ліцензія або дозвіл, не будуть прийняті як Клієнти, якщо Компанія не отримала такого дозволу або ліцензії.

 

6.РЕАЛІЗАЦІЯ САНКЦІЙ

Після набрання чинності, зміни або припинення дії Санкцій Компанія повинна перевірити, чи є Клієнт, його Бенефіціарний власник або особа, яка планує мати з ними Ділові Відносини чи угоду, суб’єктом Санкцій. Якщо Компанія ідентифікує особу, яка підпадає під Санкції, або якщо транзакція, призначена або здійснена нею, порушує Санкції, Компанія повинна застосувати Санкції та повідомити про це FCIS протягом 3 годин.

 

6.1. Порядок визначення суб’єкта Санкцій та операції, що порушує Санкції

Компанія повинна використовувати принаймні такі джерела (бази даних) для перевірки відношення Клієнта до Санкцій:

https://www.sanctionsmap.eu/#/main

https://scsanctions.un.org/search/

Окрім вищезазначених джерел, Компанія може використовувати будь-які інші джерела за рішенням Співробітника, який застосовує заходи НПК.

Для перевірки того, що імена осіб, отримані в результаті запиту, збігаються з іменами осіб, перелічених у повідомленні, що містить Санкції, повинні використовуватися їхні персональні дані, основними характеристиками яких для юридичної особи є її назва або торгова марка, реєстраційний номер або дата реєстрації, а для фізичної особи – її ім’я та ідентифікаційний номер або дата народження.

Для встановлення збігу осіб, зазначених у відповідному нормативно-правовому акті чи повідомленні, з тими, що визначені в результаті запиту з баз даних, Компанія повинна проаналізувати імена осіб, виявлені в результаті запиту на основі можливого впливу факторів, що спотворюють персональні дані (наприклад, транскрибування іноземних імен, інший порядок слів, заміна діакритичних знаків або подвійних літер тощо).

Компанія повинна проводити вищезазначену перевірку на постійній основі в ході встановлених Ділових Відносин. Частота поточних перевірок залежить від профілю ризику Клієнта:

• раз на тиждень для Клієнта з високим профілем ризику;
• 1 раз на місяць для Замовника середнім профілем ризику;
• раз на квартал для Клієнта з низьким профілем ризику.

Якщо у Співробітника виникають сумніви щодо того, що особа підпадає під Санкції, Працівник зобов’язаний негайно повідомити про це MLRO або члена Правління. У цьому випадку MLRO або член правління вирішує, запитувати та отримувати додаткові дані від особи або негайно повідомляти FCIS про підозру.

Компанія в першу чергу самостійно отримує додаткову інформацію про особу, яка перебуває в Ділових Відносинах або здійснює операцію, а також особу, яка має намір встановити Ділові Відносини, здійснити операцію або дію, віддаючи перевагу інформації від надійного та незалежного джерела. Якщо з якихось причин така інформація недоступна, Компанія запитає особу, яка перебуває у Ділових Відносинах або здійснює операцію чи дію, а також особу, яка має намір встановити Ділові Відносини, здійснити операцію чи дію, чи походить інформація з надійного та незалежного джерела, і оцінить відповідь.

 

6.2. Дії при ідентифікації суб’єкта Санкцій або операції, що порушує Санкції

Якщо Співробітнику Компанії стає відомо, що Клієнт, який перебуває у Ділових Відносинах або здійснює операцію з Компанією, а також особа, яка має намір встановити Ділові Відносини чи здійснити операцію з Компанією, є суб’єктом санкцій, Співробітник зобов’язаний негайно повідомити MLRO або члена Правління про виявлення суб’єкта санкцій, наявність сумнівів щодо цього та вжиті заходи.

MLRO або член Правління повинні відмовитися від укладення правочину, вжити заходи, передбачені актом про накладення або виконання Санкцій, і негайно повідомити FCIS про свої сумніви та вжиті заходи.

При ідентифікації суб’єкта Санкцій необхідно визначити заходи, які вживаються для накладення Санкцій на цю особу. Ці заходи описані в нормативно-правовому акті, що застосовує Санкції, тому необхідно визначити точну санкцію, яка застосована проти особи, щоб забезпечити законне та належне застосування заходів.

 

У разі будь-яких сумнівів або занепокоєнь, будь ласка, зв’яжіться з нами за адресою: [email protected]